Ставлення людини до інших людей.

Тема 2. Пам’ятай про інших.

Мета: Закріплювати правила поведінки в своєму домі, під’їзді; правила поведінки на вулиці; виховувати звичку бути уважним, тактовним до людей, де ти живеш, з якими спілкуєшся; Вчити правильно й критично оцінювати свої вчинки, вчинки інших у ставленні до людей; виявляти доброзичливість, турботу, співчуття, увагу до своїх рідних, інших людей.

Хід заняття

І. Актуалізація знань учнів (показ серії малюнків). Наприклад, в одній квартирі лежить хвора літня людина, а в цей же час за стіною – в іншій квартирі  – діти грають у “війну”, бігають, кричать, тупотять тощо.

Розгляньте уважно ті малюнки? Спробуйте догадатись,  чого саме не вистачає “героям” цих малюнків?

Так, вірно. Поваги, чуйності до оточуючих. Пригадайте, мо­же  і ви самі так само порушували спокій своїх сусідів?

Раніш, коли люди жили в недоступних замках, вони могли підняти підйомні мости,   і їх вже ніхто не турбував. Але ми чудово знаємо, що зараз у нас такої змоги немає. Та і стіни в наших оселях набагато тонші, крім того, ми живемо в будинках, як правило, не самі. Скрізь діти. Голова йде кругом.

Але може твій сусід саме зараз хоче виспатись після нічно­го чергування, а хтось захворів, комусь треба зробити термінову роботу. Всім потрібна тиша, спокій. А ти в той же час ...

Пам’ятай про інших!

ІІ. Закріплення правил поведінки у твоєму домі.

а) читання і аналіз змісту вірша:

У новому домі

В красивому новому домі

Жили три хлопчики свідомі.

Раз суперечка вийшла в них

Про те,  хто пише краще всіх.

Вони вуглинок добули

І, не дійшовши згоди,

Втрьох сперечатися пішли

На чисті білі сходи.

Біля парадного Дмитро

Красиво написав: “Дніпро”.

Олекса почерком не гіршим

Нову панель прикрасив віршем.

“Шутько Борис”, “Шутько Борис” –

Борис розписувався скрізь ...

Минуло тільки п’ять декад –

Знов суперечка у хлоп’ят.

-  Це наш під’їзд?!

-  Та що ти, Діма,

Ми помилилися дверима!

Це дім старий, брудний,

Ходім!

... Де ж наш новий, красивий дім?

І.Кульська

- Яке ж перше правило поведінки у домі забули хлопці?

б) знайомство з правилами поведінки в своєму будинку.

- Запам’ятайте ці неважкі правила. За бажанням умовними позначками занотуйте їх у своїх зошитах. Зверніть на них увагу, коли зайшли в під’їзд рідного будинку .

1.  Стіни не потребують ваших розписів.

2.   Двері зачиняються, для цього є ручка, хлопайте лише батогом.

3.   Дзвоник - не музичний інструмент,  не грайте ним!

4.   Тільки для листів!  Все  інше можна вручити особисто.

5.   Отвір у дверях - для ключів, а не для очей.

6.   Не плутайте бильця на сходах з периною,  не лягайте на них.

Замість килима біля дверей штовхаєте футбольний м’яч.

За бажанням можете продовжити цей перелік правил, наприклад, про те, як слід вітатися із сусідами, консьєржами, навіть, якщо бачили їх за день кілька раз. До речі, як це краще можна зробити? (Кивком голови, усмішкою, не лише словами.)

ІІІ. Закріплення правил поведінки на вулиці, у транспорті.

а) слово вчителя.

-  Нарешті ви вийшли   з під’їзду свого будинку на двір, на вулицю. Але ж і тут, як і скрізь є свої закони, “секрети”. При­гадаємо пазом деякі з них.

б) розв’язування ситуацій.

- Ти вийшов на подвір’я, але твого товариша ще немає, він вдома . Ти …

- Під час гой ви так розійшлися з друзями, так кричали й сміялись, що твоя: сусідка висунулась у вікно. Ти з друзями...

-  Мама гукає тебе йти додому, а ти...

-  Ти вибіг з під’їзду  і зачепив сусіда    чи малюка. Ти...

в) читання вірша:

Світлофорова розмова

Незвичайну -

кольорову –

починаємо розмову!

Світлофор всміхнувся: - Ах!

Ця розмова в трьох словах:

жовте слово -

підожди! -

почекай, постій,

не йди.

І за мить обов’язково

спалахне зелене слово -

переходь! -

без перешкоди

переходьте, пішоходи!

Як наказ,  червоне слово

зблисне раптом пурпурово -

стій! -  

ні з місця!

Це наказ!

Мчать машини мимо нас ...

Хто там, хто там, - постривай! –

на ходу стриба в трамвай?!

-  Ой!  -

шибайголова в крик:

на бруківці черевик.

Як так можна? Світлофор

збагровів,  як помідор:

Для таких не маю слів я,

це не діло - безголів’я!

Загуділи авто згідно:

Хай поїде, ще не пізно –

той шибайголова з нами

на розмову з лікарями...

Світлофор зітхає в тузі:

Любі діти, любі друзі,

завжди слухайтесь мене –

і нещастя вас мине!

О. Сенатович

Яких правил слід завжди дотримуватись на вулиці? Від чого застерігає нас О.Сенатович?

г) Розв’язування ситуацій.

І. Сценка “В тролейбусі”.

“Третьокласник, відірвавши раптом очі від книжки коміксів, не виймаючи з рота жуйку, питає в старенької бабусі, що стоїть поруч  із його сидінням:

-  Бабусю, у Вас, мабуть, ноги болять?

-  Ой, онучку,  болять, оце вже ледве по світу ходжу!..

-  То ви, бабусю, може, сісти хочете?

-  Ой, онучку, хочу -  радіє бабуся, що s ще на світі куль­турні дітки.      

-  То ви, бабусю, далеко не відходьте, я через три зупинки виходитиму, тоді й сядете собі. – І знов  утуплює очі в книгу …”

А от як вчинила в такій же ситуації  інша дівчинка.

2.  “В трамваї”.

“Цікаво, а є дівчатка, про яких кажуть “ввічливі”? - спи­тала бабуся в дівчинки,  яка сиділа в трамваї.

- Дівчатка? -  Яринка здивовано подивилася на бабусю. Ста­ренька стояла, спираючись однією рукою на палицю, а другою три­маючись за спинку сидіння. Тільки тепер Яринка все збагнула.

- Вибачте,  бабусю! - сказала. - Сідайте, будь ласка”.

- Чи бува нікого тоді не нагадують герої цих історій?

- А як найчастіше поводиш себе ти?

д) Шкідливі поради.

- Поміркуйте, чи згодні ви з такими порадами:

- Коли хлопець заходить із однокласницею в транспорт він повинен першим заскочити, зайняти місця, першою пропустити дів­чинку на виході.

- Якщо тобі раптом стало жарко в автобусі, можеш сміливо відкрити вікно.

- Якщо тільки підійшов тролейбус, намагайтесь швидше забіг­ти, розштовхуючи інших і зайняти вільні місця собі і своїм дру­зям.

- В транспорті можна включати транзистор; голосно сміятись, розмовляти так, щоб вас всі чули; читати щось через плече іншого, викидати сміття у вікно; робити зачіску; їхати в брудному одязі; їсти морозиво; розгортати широко газету. Адже так зручно тобі!

- Спробуйте ці поради із шкідливих в корисні перетворити. Про що слід завжди пам’ятати, коли ти знаходишся у транспорті,  на вулиці? Чому?

ІV. Підсумок заняття. Перевірочний тест:

- Ти стоїш на зупинці, під’їжджає трамвай, ти хочеш зайти до трамваю, але попереду стоїть жінка з дитиною (або літня людина). Твої дії і вчинки.

- Хлопчик заходить з мамою до автобусу. Він … А якщо їм слід вийти, то він…

- Тебе на вулиці зупинив перехожий і спитав, як пройти до магазину, ти…

- Ти йдеш по вулиці і вирішив перекусити (купив пиріжок), ти …

- Ти йдеш по вулиці і раптом побачив людину із певною фізичною вадою (яка кидається у вічі), ти …

Додаток до заняття.

Я бачила

Я бачила

стареньку-престареньку бабусю

біля аптеки.

Вона гладила

старенького-престаренького песика,

схожого на дідуся.

Вона стояла без рукавичок

і руки в неї

були червоні від морозу.

Не сваріть мене, мамо,

я не загубила рукавичок,

я віддала їх бабусі,

щоб їй тепліше було

гладити

старенького-престаренького песика,

схожого на дідуся.

Галина Кирпа

(„Ну й гарно все придумав Бог”. – Вірші для двох (а двоє ті: дитина й Бог). – К.: Лелека, 2003. – 39 с.)

- Якою була дівчинка – героїня цього вірша?

- Чи сподобався тобі її вчинок? Чим саме?

- Як ти гадаєш, чи лаяла її матуся? Чому?

Фото /скачати/